Глінтвейн: історія, рецепти та традиції зимового напою

Коли мороз малює на вікнах візерунки, а вулиці вкриває м’який сніжок, ми інтуїтивно починаємо шукати тепло. Дістаємо пледи, купуємо рукавички та шарфики, а ще, починаємо варити теплі напої. Один із улюблених — глінтвейн, який миттєво зігріває не лише тіло, а й душу. Цікаво, хто ж уперше здогадався змішати всі інгредієнти й підігріти їх? І як цей напій став улюбленцем різних народів? Команда INFOBUS зібрала цікаві історії з усіх куточків Європи, щоб розповісти, що таке глінтвейн і як він перетворився з лікувального зілля на неодмінний атрибут святкових ярмарків. А ще, підготувала кілька автентичних рецептів глінтвейну, серед яких знайдеться навіть безалкогольна версія для тих, хто хоче насолодитися ароматом зими без градусів.

Історія виникнення глінтвейну

Історія глінтвейну починається, мабуть, ще в античні часи, задовго до того, як Європа почала асоціювати його з Різдвом і зимовими ярмарками. Першими, хто «зігрівав» вино зі спеціями, вважаються римляни. Вони також додавали трохи меду, перцю, лаврове листя, шафран, фініки. Цей напій назвали conditum paradoxum, про що й згадується у стародавній кулінарній книзі «De re coquinaria» («Про кулінарію») Апіція — римського гурмана, що жив у І столітті нашої ери. Це, власне, і є найдавніший письмовий рецепт «глінтвейну», хоч тоді його ще так не називали.

Згодом традиція приправляти вино спеціями поширилася Європою. Та в Середньовіччі прянощі вважалися розкішшю, їх привозили з Близького Сходу, й дозволити собі могли лише заможні люди. Тому гаряче вино з прянощами подавали переважно у замках. 

У старовинних англійських та французьких кулінарних книгах XIII–XIV століть теж згадується напій на основі вина, але вже під назвою «ypocras» (іпокрас), на честь Гіппократа, й вживали його виключно у лікувальних цілях. Готували на основі підігрітого й настояного на гвоздиці, кориці, імбирі й мускатному горісі вина, процідженого через полотняну тканину.

Згодом ця традиція прижилася у різних країнах світу, але по-своєму. У Німеччині напій отримав назву Glühwein. Саме німці першими зробили його справжнім символом Різдва. Перші письмові згадки про Glühwein датуються 1420 роком, коли граф Йоганн IV фон Каценельнбоген створив власний рецепт і залишив його у своїй кулінарній книзі.

Його склад був досить розкішним для того часу, адже прянощі тоді коштували як золото. У рецепті глінтвейну тих часів згадуються:

• червоне вино (як основа);
• цукор (у ті часи теж рідкість);
• палички кориці;
• гвоздика;
• кардамон;
• імбир;
• мускатний горіх;
• апельсинова цедра або інші цитрусові (у пізніших версіях).
   

Вино підігрівали на вогні (не доводячи до кипіння), потім настоювали кілька годин разом із прянощами, щоб розкрити аромат. Цукор додавався наприкінці, коли напій уже був злегка остиглий.

Цікаво, що в оригінальному рукописі граф називає напій “gebrantes wyn” («палаюче» або «спалене вино»), звідси і сучасна німецька назва Glühwein. Його подавали у керамічних кухлях із ручкою, щоб не обпекти руки (винахід того ж графа).

У Скандинавії напій набув форми glögg ( алкогольного еліксиру, яким пригощали подорожніх у зимову пору). З XIX століття глінтвейн став традиційним різдвяним напоєм у Швеції, Данії та Фінляндії. Його подавали навіть королівські родини, і кожен двір мав свій секретний рецепт.

У Франції ж популярний vin chaud, а в Італії — vin brulé («спалене вино»). Усі ці назви об’єднує ідея тепла, не лише фізичного, а й душевного.

Сьогодні глінтвейн — це не просто напій, а частина культури зимових свят у всій Європі. Від давніх лікарських настоїв і середньовічних еліксирів він перетворився на улюблений символ затишку. І хоча сучасні рецепти різняться від країни до країни, в кожному з них відчувається один зміст — зігріти, підбадьорити й подарувати краплю радості у холодну пору.

І якщо вам вже хочеться відчути цей аромат наживо, зазирніть на різдвяний ярмарок!
А дістатися туди легко: просто обирайте напрямок і купуйте квитки в застосунку INFOBUS — до будь-якого ярмарку Європи.

Як глінтвейн став головним напоєм різдвяних ярмарків

Якщо сьогодні на ярмарках нас оточують вогники та ліхтарики, ми шукаємо красиві фотозони з оленями та різдвяними декораціями, то колись усе було набагато простіше. І холодніше.

Перші різдвяні ярмарки з’явилися ще у Середньовіччі. Один із найстаріших, Striezelmarkt у Дрездені (Німеччина), відкрився ще в 1434 році. Тоді курфюрст Фрідріх ІІ Саксонський дозволив провести одноденний ринок перед Різдвом, аби люди могли закупитися всім потрібним до свята.

Тоді ніхто не думав про гірлянди чи гарячий шоколад. Люди просто продавали та купували м’ясо, мед, прянощі, шкіряні рукавички та інші потрібні в господарстві речі. А десь між прилавками вперше з’явився один сміливий розумашка, продавець із теплим вином, приправленим корицею й гвоздикою. І, як це буває з усім хорошим у житті, ідея швидко прижилася.

І глінтвейн став мало не одним із символів різдвяних ярмарків. Люди гріли руки об керамічні кухлі, сміялися й завзятіше торгувалися.

Тож достеменно сказати, хто і коли вперше придумав продавати глінтвейн в місцях масового збору перед святами — неможливо. Але це сталося приблизно в ті ж часи, коли з’явилися перші різдвяні ярмарки.

Сьогодні, звісно, все інакше: дерев’яні ятки прикрашені вогниками, з динаміків лунають різдвяні пісні, а вибрати глінтвейн можна на будь-який смак. Але суть залишилась тією самою: зима, мороз і напій, що зігріває душу й тіло.

Як готують глінтвейн у різних країнах Європи

У кожній країні свої улюблені спеції, свої традиції і власний секрет. Здається, рецепт глінтвейну простий: вино, спеції, цукор, фрукти. Але щойно куштуєте цей напій в стилі якоїсь країни, як розумієте — аромат та смак відрізняються.

Глінтвейн по-німецьки — різдвяна класика 

Німецький Glühwein — це, без перебільшення, символ європейської зими. Простий і щирий, як самі німці. Готують його з червоного вина, кориці, гвоздики, цедри апельсина й трішки цукру. Ніяких експериментів, лише традиція і якісні інгредієнти.

Класичний рецепт німецького глінтвейну (Glühwein):

• 750 мл червоного вина (наприклад, Dornfelder або Merlot);
• 1 апельсин (кільцями);
• 2–3 палички кориці;
• 5–8 гвоздик;
• 2–3 ст. л. цукру або меду;
• кілька зірочок бадьяну.

Вино зі спеціями нагрівають, але не доводять до кипіння, щоб аромат залишився м’яким. Потім настоюють 10–15 хвилин.

Цікаво від INFOBUS:
У Німеччині навіть існує офіційний “Glühwein-Verordnung” — стандарт якості для глінтвейну. За ним напій повинен бути виготовлений лише з вина, без додавання штучного спирту.

Шведський glögg — свято у кожній чашці

Шведський glögg — це справжній зимовий ритуал. Тут у хід іде все: кардамон, імбир, родзинки, мигдаль, портвейн, навіть аквавіта (скандинавська горілка з травами). Напій виходить густіший, солодший і дещо міцніший, ніж класичний німецький.

Рецепт шведського глінтвейну (glögg):

• 1 пляшка червоного вина;
• 200 мл портвейну або бренді;
• 1 паличка кориці;
• 6 зерняток кардамону;
• 5 гвоздик;
• ½ склянки цукру;
• родзинки та мигдаль (додають у чашку при подачі).
   

Спершу готують сироп із цукру та спецій, потім додають вино й портвейн, підігрівають, настоюють і подають гарячим.

Цікаво від INFOBUS:
У Швеції glögg п’ють на традиційних грудневих вечірках — “glöggfest”. Там, окрім напою, подають печиво “пепаркакори” (імбирне), а замість тосту кажуть “Skål!” — щось на кшталт нашого “Будьмо!”.

Vin chaud — найелегантніший глінтвейн по-французьки 

Французький vin chaud має легший та елегантніший смак. Менше спецій, більше цитрусу, крапля бренді або арманьяку. 

Рецепт французького глінтвейну vin chaud:

• 1 пляшка червоного вина (Bordeaux або Pinot Noir);
• сік і цедра апельсина;
• 2 палички кориці;
• 3 гвоздики;
• 2–3 ст. л. меду;
• 1 ст. л. бренді або арманьяку.
   

Підігрійте все разом, настоюйте 10 хвилин. Подавайте зі шматочком апельсина.

Цікаво від INFOBUS:

У Страсбурзі (який, до речі, часто змагається з Нюрнбергом за звання “найріздвянішого міста Європи”) глінтвейн продають навіть у спеціальних «кухлях колекціонера» — кожного року новий дизайн.

І якщо вам цікаво, який на смак vin chaud на паризькому ярмарку біля Ейфелевої вежі — час пакувати валізу в Париж.

Vin brulé — італійський глінтвейн з нотками Amaretto

В Італії навіть глінтвейн звучить музично, спробуйте промовити вголос “vin brulé”. Тут до глінтвейну за класичним рецептом додають імбир, лимонну цедру, а іноді ще й краплю лікеру Amaretto. У північних регіонах, як-от Ломбардія чи П’ємонт, цей напій — невід’ємна частина зимових фестивалів.

Рецепт італійського глінтвейну vin brulé:

• 1 пляшка легкого червоного вина (Barbera, Chianti);
• апельсин і лимон (цедра);
• 3 палички кориці;
• 5 гвоздик;
• 2 ст. л. меду;
• 50 мл Amaretto або Cointreau (за бажанням).
• Підігрійте, не доводячи до кипіння, і насолоджуйтесь ароматом італійської зими.

Цікаво від INFOBUS:

У деяких італійських містах до vin brulé додають навіть мелені горіхи або чорний перець.

Скуштувати справжній vin brulé можна просто під час зимових мандрівок до Доломітів — перевірено пасажирами INFOBUS.

Також буде цікаво: Стереотипи про італійців: правда і вигадки для мандрівників | INFOBUS

Grzaniec galicyjski — глінтвейн по-польськи 

Польський grzaniec — брат німецького Glühwein, але з характером. Його часто готують на відкритому вогні, наливають вино прямісінько з бочок і подають у великих келихах. 

Рецепт класичного польського глінтвейну grzaniec:

• 750 мл червоного вина;
• 1 апельсин;
• 1 паличка кориці;
• 5 гвоздик;
• 1 ст. л. меду;
• дрібка мускатного горіха.

Підігріти на повільному вогні, не кип’ятити. 

Цікаво від INFOBUS:

У польських супермаркетах продають готовий “Grzaniec Galicyjski” у пляшках, достатньо підігріти. Але поляки кажуть: “справжній смак — лише на ярмарку, коли сніг падає в чашку”.

Білий глінтвейн по-швейцарськи 

У горах Швейцарії глінтвейн часто готують із білого вина — це особливість місцевих курортів. Він ароматніший, легший і чудово поєднується з сиром та фондю.

Рецепт білого глінтвейну weisser Glühwein:

• 1 пляшка білого вина (Riesling, Pinot Blanc);
• цедра лимона;
• мед, гвоздика, кардамон;
• трохи грушевого лікеру.

Цікаво від INFOBUS:

У деяких швейцарських готелях подають «après-ski mulled wine» прямо на терасах. Кажуть, це найсмачніший спосіб зустріти захід сонця після катання на лижах.

Безалкогольні варіації глінтвейну

У безалкогольному глінтвейні червоне вино зазвичай замінюють фруктовими чи виноградними соками, яблучним сидром чи спеціальними безалкогольними «винами».

Класичний рецепт безалкогольного глінтвейну

• 1 л виноградного, смородинового або яблучного соку;
• 1 апельсин — скибками;
• 2 палички кориці;
• 3 – 4 гвоздики;
• 1 зірочка анісу;
• Мед або агавовий сироп за смаком
• За бажанням: імбир або кардамон для легкого прогріву
   

Нагрійте сік зі спеціями на середньому вогні, не дозволяйте кипіти, настоюйте 10–15 хвилин, потім подавайте із скибкою апельсина. 

Глінтвейн — це більше, ніж напій. Це історія про тепло, про друзів, про зимові подорожі й короткі зупинки під вогниками ярмарків.

Найпоширеніші питання (FAQ)

1. Хто придумав глінтвейн?

Першими змішувати вино зі спеціями почали стародавні римляни. Вони додавали до напою мед, перець і лаврове листя, створюючи лікувальне «вино зігрівання». Згодом традиція поширилася Європою, і в кожній країні з’явилися свої рецепти.

2. У чому різниця між глінтвейном, glögg і vin chaud?

Це один і той самий напій у різних країнах. У Німеччині — Glühwein, у Швеції — glögg, у Франції — vin chaud. Відрізняються вони лише складом спецій, міцністю та способом подачі.

3. Як правильно готувати глінтвейн, щоб він не втратив смак?

Головне правило — не кип’ятити вино. Його потрібно лише підігріти (до 70–80 °C), щоб спеції розкрили аромат. Після цього дайте напою настоятися 10–15 хвилин.

4. Чи можна зробити глінтвейн без алкоголю?

Так! Використайте виноградний або яблучний сік замість вина, додайте апельсин, корицю, гвоздику й трохи меду. Аромат той самий, тільки без градусів.

5. Яке вино найкраще підходить для глінтвейну?

Обирайте сухе або напівсухе червоне вино: Merlot, Cabernet Sauvignon чи Pinot Noir. Воно добре поєднується зі спеціями й не робить напій надто солодким.

6. Де можна скуштувати найсмачніший глінтвейн у Європі?

Найвідоміші ярмарки з ароматним глінтвейном — у Дрездені, Страсбурзі, Відні, Празі та Кракові. INFOBUS допоможе дістатися туди зручно й вигідно 

Вибирайте свій смак: німецький, шведський, французький чи італійський, і зігрівайтеся вдома або в дорозі. Або ж вирушайте на різдвяні ярмарки до Європи і куштуйте автентичний глінтвейн того регіону.

Квитки зручно шукати та купувати на сайті або в застосунку INFOBUS.

Авторизовані користувачі ще й накопичують бонуси — приємний плюс для тих, хто подорожує часто.

А якщо виникнуть питання — наша служба підтримки працює цілодобово й завжди готова допомогти.

Підписуйтесь на INFOBUS у Facebook, Instagram, Telegram, щоб не пропускати новини, огляди автобусів перевізників, оновлення маршрутів і вигідні акції.