Історія автобусів: від парових екіпажів до електробусів

Історія автобусів почалася задовго до того, як з’явився цей вид транспорту. Адже незмінним супутником людства завжди було задоволення потреб, і вони постійно зростали. Що й казати, навіть древні цивілізації намагалися організувати колективне переміщення людей доступними видами транспорту, а їх на той час було не так вже й багато. Нумо розбиратися, як виглядав перший автобус і які перепони йому довелося подолати, щоб стати одним із найпопулярніших видів транспорту. Адже сьогодні це доступний і зручний спосіб пересування для мільйонів людей щодня.

Перші спроби громадського транспорту

• Омнібуc
• Парові машини
• Конка

Електричний громадський транспорт

• Поява електричних автобусів
• Переваги електричного транспорту

Ера бензинових автобусів

• Розвиток бензинових автобусів в Європі та США (початок XX століття)
• Автобуси під час Другої світової війни
• Нова хвиля поширення бензинових автобусів

Поява дизельних та електро автобусів

• Дизельні автобуси
• Електротранспорт

Соціальний вплив автобусів

• Розвиток туризму
• Роль у житті міста
• Культурний вплив
• Вплив на урбанізацію

Автобуси в Україні

• Перший автобусний маршрут у м. Берегово (1900 р)
• Перший автобус в Одесі

Екологічні проблеми та пошуки їх вирішення

• Вплив автобусів на довкілля
• Зменшення кількості шкідливих викидів

Зображення, представлені у статті, були створені за допомогою технологій штучного інтелекту.

Перші спроби громадського транспорту

Перші реальні спроби перевезення групи людей відомі ще у XVII–XVIII ст. На той час між містами вже курсували диліжанси, але призначені вони були для доставлення вантажів та пошти. Одному з перших, кому спало на думку організувати транспортну систему для обслуговування групи людей одночасно, був відомий математик та філософ Блез Паскаль. Та він припустився величезної помилки. 

У 1662 році Паскаль розробив систему регулярних маршрутів для карет, які курсували за визначеним маршрутом в Парижі, мали фіксовану плату за проїзд і одночасно перевозили до 8 пасажирів. Згодом цей вид транспорту отримав назву “omnibus”. Та проіснував він загалом близько 15 років, адже був доступним лише для вищого класу. Середній клас, кількість якого була значно більшою, користуватися ним не мав права. 

Омнібус

Про ідею Паскаля забули на довгі роки, та у XIX ст. вона отримала ще один шанс. У 1826 році в місті Нант (Франція) підприємець та колишній офіцер Станіслас Бодрі  знову почав використовувати карети, в які запрягали кілька пар коней. Більш сучасні омнібуси вміщували 15-20 пасажирів, сидіння розташовувалися не лише всередині, а й на даху.  Вони здійснювали регулярні рейси за фіксованим розкладом, і були доступні для всіх верств населення, що й дозволило зробити цей вид транспорту більш масовим та демократичним.

У 1829 році Джордж Шіллібер, надихнувшись екіпажами Парижу, запровадив перевезення пасажирів омнібусами у Лондоні. Вони досить швидко стали важливою частиною транспортної системи міста і послугували моделлю для інших європейських міст.

Парові машини

Перші експерименти з транспортними засобами на парових двигунах розпочалися ще у XVIII ст, проте значного успіху всі спроби досягли лише у 1800 році завдяки Річарду Тревітіку, який навчився використовувати пару високого тиску. У 1830-х роках парові двигуни стали встановлювати на транспортних засобах для перевезення пасажирів. 

Та й вони мали багато недоліків:

1. Для роботи двигуна спочатку потрібно було закип’ятити воду, а це займало немало часу. 
2. Розігрівали воду за допомогою печі на вугіллі, яке теж потрібно було завантажити на транспортний засіб. Палива йшло багато, та й випускало воно брудний дим. 
3. Вода постійно випаровувалася, тому потрібне було регулярне дозаправлення. 
4. Металеві колеса мали погане щеплення з дорогою і страшенно торохтіли під час руху. Це часто лякало не лише пішоходів, а й коней, запряжених в карети. 
5. Максимальна швидкість парових автобусів складала лише 32 км/год.

В 1829 році Уолтер Генкок побудував невеликий паровий автобус на 10 пасажирів, який з 1831 року почав регулярно курсувати між Стратфордом й центром Лондона. З кожним роком відкривалися нові регулярні маршрути між різними частинами міста. Це був значний крок до механізації громадських перевезень.

Конка: ера кінної тяги

Міста розвивалися, зростала й потреба в ефективнішому міському транспорті. На вулицях європейських міст з’явилася конка – кінні омнібуси, які рухалися по рейках. Конка була більш маневровою і дешевою, тому швидко набрала популярності. 

Рейки значно зменшили тертя коліс, що відчутно полегшило роботу коням. Тепер вони могли перевозити одночасно ще більше людей. Та й нижчі експлуатаційні витрати допомогли знизити ціну за проїзд. Середній клас був у захваті, адже з появою перших автобусів у них з’явилася змога досить швидко переміщатися як по місту, так і за його межі, за невеликі гроші. 

Швидше стали розвиватися й міста, адже відстань тепер — не проблема! Та конка мала недоліки. Їх було багато, особливо на вулицях, адже коні періодично випорожнялися, а куди дівати купи гною?  А ще коні могли активно працювати лише близько двох годин. Також їх необхідно було годувати та напувати. Тому постійно потрібно було мати додаткових 8-10 коней на маршрут. У 1905 році лондонська компанія General Omnibus володіла 7000 коней. 

Думаєте зараз великі затори? У ХІХ ст. не існувало правил дорожнього руху ні для візників, ні для пішоходів. Можете лише уявити, що робилося на жвавих вулицях європейських міст. Тож настав час вигадати якусь альтернативу. 

Електричний громадський транспорт

В 1881 році було виготовлено перший трамвай. Рухався він по рейках, збудованих для кінних екіпажів, але працював від електричного струму, що йшов по кабелях, протягнутих над старими маршрутами. Електричний струм до електроавтобуса подавався через спеціальний пристрій, схожий на руку. Залізні колії та колеса слугували заземленням, щоб пасажирів не вразило струмом.

Перехід з омнібусів на перші електричні автобуси (тролейбуси, трамваї) пройшов швидко й безболісно. Навіть старі кінні “вагони” удосконалювали, додаючи нові кріплення, й випускали на маршрут. З часом з’являлися все нові лінії, міста розросталися, а містяни могли шукати роботу без прив’язки до місця проживання. 

Поява електричних автобусів

Паралельно із тролейбусами та трамваями в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. електричні технології почали випробовувати й на автобусах. Так у 1900 році на вулицях Парижу з’явився перший електроавтобус. Подібні проєкти розвивалися у Великій Британії та Німеччині. Винахідники брали за основу досягнення попередніх років й намагалися вдосконалити технології. Та на шляху стояло ряд перепон: 

1. Обмежена ємність акумуляторів. Тогочасні акумулятори мали невелику ємність, що значно обмежувало дальність ходу автобуса.
2. Висока вартість. Виготовлення електричних автобусів було досить дорогим, що ускладнювало їх масове виробництво.
3. Відсутність розвиненої інфраструктури зарядних станцій. Місць, де можна було б зарядити електричний автобус, було дуже мало.

У 1907 році в Лондоні по маршруту Лондон-Вікторія та Ліверпуль-стріт на постійній основі курсував електробус. 

Попри всі труднощі, інженери та винахідники продовжували працювати над удосконаленням електричних автобусів. Однак, широкого поширення на початку XX століття вони так і не набули.

Переваги електричного транспорту

Ідеї про переваги електричного транспорту, до яких ми прагнемо й сьогодні, були зрозумілими та актуальними і в ті часи. На початку XX століття електричний транспорт цінували за:

1. Екологічність.  Відсутність брудного диму, відходів життєдіяльності тварин тощо робило електротранспорт привабливішим та зручнішим  для міст.
2. Тиху роботу. Електричні двигуни працювали набагато тихіше, ніж попередній громадський транспорт,  що підвищувало комфорт не лише пасажирів, а й містян загалом.
3. Простішу експлуатацію. Електричні двигуни були менш вимогливими в обслуговуванні, безпечнішими та зручнішими у використанні.

Всі ці переваги не змогли переважити й електричний автобус на кілька десятиліть відійшов на другий план, поступившись місцем автобусам з двигунами внутрішнього згоряння. Однак не варто забувати, що саме ці ранні експерименти заклали фундамент для сучасного електричного громадського транспорту.

Ера бензинових автобусів

Винахід бензинового двигуна внутрішнього згоряння став величезним поштовхом для розвитку сучасних транспортних засобів. Створення першого автобуса на бензині належить відомому інженеру й винахіднику першого автомобіля — Карлу Бенцу. Сталося це у далекому 1895 році в Німеччині. 

Карл Бенц адаптував свій автомобільний двигун. Перший його автобус вміщував 8 пасажирів й на регулярній основі обслуговував маршрут між німецькими містами Зіген, Нетфен та Дойц. Це була невелика відстань, але винахід інженера став першим в історії кроком до створення громадського транспорту з бензиновим двигуном. 

Автобус працював на двигуні потужністю 5 кінських сил, максимальна швидкість складала близько 15 км/год. 

Розвиток бензинових автобусів в Європі та США (початок XX століття) 

Винахід Бенца швидко взяли на озброєння й інші інженери, а бензинові автобуси отримали підтримку на території США та Європи. Адже вони були більш маневровими, незалежними (не потребували рейок, наприклад), мобільними та простішими в обслуговуванні. 

На території Європи, у таких містах як Париж, Лондон і Берлін навіть почали з'являтися перші автобусні компанії, які використовували автобуси на бензині для обслуговування регулярних маршрутів. У Парижі в 1906 році Луї Рено на виставці представив перший автобус Renault. 

У Нью-Йорку та інших великих містах Сполучених Штатів вони стали більш зручною альтернативою для вже існуючих мереж трамваїв. Перші американські бензинові автобуси були трохи меншими за розміром, ніж європейські, але також швидко здобули популярність.

У 20-х роках ХХ ст. відбувся доволі різкий стрибок технологій, які допомогли збільшити розмір та потужність автобусів. Почалася справжня гонитва автовиробників: Daimler і Benz у Німеччині, Leyland у Великобританії та General Motors у США. З’явилися моделі, які вміщували 30-50 пасажирів. 

Автобуси активно використовувалися для міських рейсів, розвивалися міжміські перевезення, а пасажири отримали змогу подорожувати на довші відстані за коротший термін. 

Автобуси під час Другої світової війни (1939-1945)

Друга світова війна внесла свої корективи. Перевізники зіштовхнулися з дефіцитом пального. В Європі використання бензину в той час було нормованим, тож почалися пошуки альтернативних варіантів: газогенераторні установки та електродвигуни. Та  після завершення війни бензинові автобуси швидко повернулися на дороги, а їх виробництво відновилося.

Нова хвиля поширення бензинових автобусів

У післявоєнні роки автобуси стали основним засобом пересування в багатьох країнах світу. Сприяли цьому урбанізація й розвиток міст. Постійно зростала й кількість моделей, які відрізнялися кількістю місць. 

Автобуси стали швидшими, зручнішими та більшими. Це також позитивно вплинуло на розвиток туристичних перевезень, які набували в цей час популярності серед туристів у Європі та США.

Поява дизельних та електро автобусів

Історія міського транспорту — це постійний пошук більш ефективних та екологічно чистих рішень. На початку XX століття бензинові автобуси стали першими серйозними конкурентами трамваїв, пропонуючи більшу маневреність і гнучкість маршрутів. Однак вже у 1920-х роках з'явилися дизельні автобуси, які завдяки більшій економічності та потужності швидко почали витісняти бензинові моделі. 

Дизельні автобуси

Перший дизельний автобус був створений у Німеччині компанією MAN у 1924 році. Цей автобус вперше продемонстрував ефективність дизельного двигуна в громадському транспорті. Після успішного запуску MAN став піонером у розвитку дизельних автобусів, і незабаром ця технологія почала поширюватися по всій Європі. 

Чому дизель?

1. Економічність. Дизельне пальне було дешевшим, що робило використання таких автобусів вигідним для міських та міжміських маршрутів.
2. Надійність. Дизельні двигуни краще працювали в умовах інтенсивної експлуатації, коли автобуси часто зупинялися і запускалися знову.
3. Тривалість служби. Завдяки меншій частоті обертання двигуна дизельні автобуси служили довше і вимагали меншого обслуговування.

Успіх дизельних автобусів став важливою віхою у розвитку громадського транспорту, підвищивши його ефективність та надійність.

Електротранспорт

Паралельно з дизельними автобусами, у ХХ ст. активно розвивався й електротранспорт. Міста почали експериментувати. Електричні двигуни не забруднюють повітря, працюють тихіше та й мають менші експлуатаційні витрати. Хоча ці автобуси не потребували пального, їх розвиток стикався з певними технічними обмеженнями, такими як обмежений радіус дії через недосконалість акумуляторів.

Соціальний вплив автобусів

Автобуси стали не лише засобом пересування, але й важливим чинником соціального, економічного та культурного розвитку. Вони зіграли ключову роль для розквіту туризму, змінили міську інфраструктуру та навіть вплинули на формування культурної ідентичності багатьох міст. 

Розвиток туризму

Автобуси зіграли важливу роль у розвитку туризму, зробивши подорожі доступними для ширшого кола людей.

1. Дозволили дістатися до віддалених або малодоступних місць, які раніше могли бути виключно для автомобілістів чи мешканців цих регіонів. Це значно сприяло відкриттю нових туристичних напрямків і зростанню популярності місцевих культурних та природних об'єктів.
2. Екскурсійні автобусні тури стали одним із найпопулярніших способів для туристів ознайомитися з визначними місцями. Вони надають можливість зручно подорожувати між популярними пам'ятками без необхідності самостійного планування маршруту.
3. Автобуси сприяли популяризації внутрішнього туризму, особливо в країнах, де подорожі на потягах або літаках були дорогими чи недоступними. Вони дозволили людям відкрити для себе цікаві місця своєї країни не виходячи за межі бюджету, що актуально й в сучасному світі.

Роль у житті міста

Автобусні системи підтримують локальну економіку, забезпечуючи зручні транспортні засоби для працівників та підприємств. Доступний громадський транспорт стимулює розвиток бізнесу, оскільки людям легше дістатися до робочих місць, магазинів чи розважальних центрів. Також автобусні компанії створюють робочі місця — від водіїв до технічного обслуговування.

Культурний вплив

Автобуси подекуди стають символами міст і навіть невіддільною частиною їхньої культурної спадщини. Наприклад, знамениті червоні двоповерхові автобуси Лондона або жовті шкільні автобуси США є візитними картками цих місць. Маршрути автобусів також відображають історію та розвиток міста, оскільки вони охоплюють ключові райони й  першими реагують на зміни в урбанізації. 

До речі, у перші дні автобуси використовувалися як рухома реклама.

Вплив на урбанізацію 

З розвитком автобусних маршрутів міста мають можливість розширюватися, адже тепер люди можуть жити у передмістях і без проблем добиратися до центру. Це сприяє розвитку нових житлових та комерційних районів, що своєю чергою підтримує зростання населення і бізнесу в приміських зонах.

Автобуси в Україні

Історія автобусних перевезень в Україні бере свій початок з XX століття. Хоча сьогодні автобус є звичним транспортним засобом для мільйонів українців, колись це був новаторський і незвичний вид пересування.

Перший автобусний маршрут в Україні

Цікаво, що перші автобусні перевезення були започатковані у м. Берегове. 25.02.1900 року Нандор Сігеті, угорський підприємець, розпочав перевезення людей по маршруту Берегове—Мукачево. Ця подія стала початком ери регулярних автобусних перевезень на території сучасної України. Автобуси Daimler, які курсували цим маршрутом, стали справжньою сенсацією для того часу.

Та чи ідея була фінансово невигідною, чи повпливали численні скарги перевізників на конях у мерію, маршрут було закрито в травні цього ж року. 

Перший автобус в Одесі

Одеса, як одне з найбільших міст України, також відіграла значну роль у розвитку автобусного транспорту. Хоча перший маршрут в Україні з'явився в Береговому, саме в Одесі було здійснено перші спроби виготовляти автобуси на території України. В 1909 році в механічній майстерні Василя Стасюлевича був зібраний перший український автобус на основі імпортної вантажівки.

Перші автобуси в Києві

Київ зустрічав перший сніг 1925 року не тільки зі звичними для того часу трамваями, але й з новим видом транспорту – автобусом. Адже 10 грудня по вулицях столиці проїхав перший регулярний автобус, який сполучив історичну “Площу ІІІ Інтернаціоналу” (сьогодні – Європейську) з сучасною вулицею Саксаганського. Автобуси марок "Фіат" та "Даймлер-Бенц" стали першими "ластівками" ери громадського транспорту в Києві.

Екологічні проблеми та пошуки їх вирішення

Автобуси, як і будь-який інший транспорт, мають певний вплив на довкілля. Однак, якщо порівнювати їх з автомобілями, переваги автобусів стають очевидними.

І ось чому:

• кожен автобус може замінити десятки приватних автомобілів, що призводить до мінімізації загальної кількості транспортних засобів на дорогах, а отже, і до зменшення викидів шкідливих речовин;
• сучасні автобуси обладнані більш економними двигунами, що дозволяє їм споживати менше палива на одного пасажира порівняно з автомобілями;
• все більше автобусних компаній переходять на використання екологічнішого палива (природного газу, біопалива або електрики). 

Автобуси були створені людьми і для людей, тож не дивно, що історія розвитку цього виду транспорту тісно переплітається з історією людства в цілому. Від скромних карет до сучасних транспортних засобів — автобуси завжди були відображенням технологічного прогресу, соціальних змін та економічних умов. Вони стали не лише свідками урбанізації, індустріалізації та глобалізації, а й одними з головних учасників тих подій. Автобус – не просто транспортний засіб, а яскравий символ епохи, який відігравав важливу роль у формуванні міст та зближенні людей.

Щодо майбутнього автобусних перевезень — воно виглядає перспективним, адже з розвитком технологій з'являються й нові можливості для вдосконалення автобусів та оптимізації маршрутів. 

Автобуси продовжують еволюціонувати: електроавтобуси, автобуси на водні та газові, суперсучасні транспортні засоби VIP-класу з усім можливим обладнанням тощо. Крім того, інтеграція автобусних перевезень з іншими видами транспорту та розвиток розумних систем управління створюють умови для побудови ефективних та зручних транспортних мереж. 

Ольга Бондаренко

Для того, щоб знати про всі важливі новини і актуальні акції, підписуйтесь на наші соціальні мережі (Facebook, Instagram, Telegram).

Якщо у вас виникають питання або ж потрібна додаткова інформація, звертайтесь до нашої цілодобової служби підтримки.

З повагою, INFOBUS!